Інтернет - це:
• оперативне джерело інформації та розваг;
• освітній ресурс;
• прогресивний засіб спілкування та комунікації;
• величезний простір для творчості.
АЛЕ! також несе певні загрози:
біль у спині, шиї, епілепсія, зап’ястний синдром, висипи на шкірі обличчя, хронічний головний біль, запаморочення (виникають від тривалого користуванням комп’ютером); зниження концентрації уваги; порушення сну; зустріч з незнайомцями в мережі; педофілія; пропаганда психоактивних речовин, заклики до масового вживання наркотиків; зневага харчуванню; заподіяння собі чи іншим шкоди, суїцид тощо.
Загрози психічному благополуччю, пов’язані з використанням Інтернету:
розповсюдження особистих даних в Інтернеті, порушення конфіденційності та он-лайн - недоторканості приватного життя; експлуатація довіри; кіберагресія, кібербулінг, залякування, розпалювання ненависті та нетерпимість, мова ворожнечі, тролінг; зміст порнографічного або сексуального характеру, секстинг, Інтернет - повідомлення інтимного змісту; жорстокі та азартні ігри; приниження почуття гідності, порушення прав людини; низька якість інформації та інформаційне перевантаження тощо.
Комп’ютерна та інтернет - залежність — постійне спілкування у соцмережах, залежність від лайків і коментарів, заміна реального життя на віртуальне. Як результат – втеча в уявний світ, що впливає на настрій, самопочуття та самооцінку дитини.
Приклад: дитина не може спокійно заснути, поки не перевірила всі чати, не відповіла на всі повідомлення, а щойно вигаданий пост або нова світлина мають бути опублікованими, попри все, — це не о’кей, це інтернет-залежність.
Тролінг — глузування з дитини та провокації щодо неї. Наприклад, дитина в Інтернеті викладає свої фото, відео або ж пише думки, що її непокоять, на цей контент реагують інші, здебільшого однолітки, і починають цькувати за якесь фото або текст. Це може стосуватися зовнішності: «ти така гладка» або ж, навпаки, «в тебе тільки шкіра та кістки», приниження творчих проявів дитини: «прибери цю мазню, в мене хом’як краще намалює», знецінення написаного: «якою/яким тупим треба бути, щоб таке написати». Як результат — комплекси, пригнічений стан, у найгірших випадках — думки про суїцид.
Приклад: знайома/знайомий дитини створює групу в месенджері, де викладає образливі меми із її зображенням або залишає образливі коментарі на її сторінці у соціальній мережі — це не норма, це тролінг.
Грумінг — входження дорослого в довіру до дитини, щоб потім зустрітися особисто та вступити з нею в сексуальні стосунки, експлуатуючи або шантажуючи. У таких випадках зловмисник найчастіше прикидається однолітком, втирається в довіру, після чого просить дитину надіслати йому кілька інтимних фото або відео. Дитина ж, яка тільки починає вивчати власну сексуальність, надає те, про що її просять (у більшості випадків). Після цього зловмисник починає діяти за власним планом.
Приклад: хтось надсилає дитині запит у друзі та починає втиратися у довіру (писати про те, яка вона особлива, робити компліменти), а потім просить надіслати інтимне фото/відео і надсилає свої – це не завести нові стосунки, а загроза стати жертвою зловмисника.
Загрози соціальному благополуччю, пов’язані з використанням Інтернету:
підвищена збудженість і депресивні стани; перешкода для виконання домашніх справ; зменшення часу спілкування в реальному світі; кіберзалякування, залежність тощо.
Загрози матеріальному благополуччю, пов’язані з використанням Інтернету:
реклама, спам, віруси; незаконні завантаження; азартні он-лайнові ігри; кібератаки, кібертероризм; придбання товару низької якості; втрата коштів; пошкодження програмного забезпечення комп’ютера; піратство; Інтернет злочинність, Інтернет - шахрайство; різні форми Інтернет - маркетингу, матеріальні збитки.
Наприклад: фішинг — Інтернет - шахрайство, мета якого — отримати доступ до логінів та паролів користувача. Отримавши необхідні дані, шахрай зможе проводити фінансові он-лайн - операції з банківськими рахунками, використовувати сторінки із соцмереж дитини, вимагаючи кошти на картку тощо.
Приклад: новий інтернет - друг просить надіслати йому пароль, пояснюючи це тим, що йому можна довіряти, — це не про довіру, це фішинг.
• Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
• Ніколи не погоджуватися на зустріч із людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місті й у присутності батьків.
• Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків. Ніколи не передавай через Інтернет свої фотографії або відео, а також не вмикай камеру для «живих» трансляцій.
• Використовуй ім’я або нік, яке ніяким чином не відображає твоєї
особистої інформації або не пов’язане з особистими даними.
• Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет , а також використовуй фільтри для блокування спаму та небажаних повідомлень в електронній пошті.
• Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
• Завжди повідомляй дорослих про усі неприємні для тебе випадки в інтернеті.
• Якщо тобі задають питання особистого або сексуального характеру, припиняй будь-яке спілкування з такою особою та повідом про це батьків.
• Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
• Не давати свої паролі нікому, крім батьків, навіть найближчим друзям.
• Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
• Не шкодити і не заважати іншим користувачам.
Не забувай, що Інтернет - це не головне захоплення в житті. Крім нього у тебе повинні бути улюблені книги, заняття спортом і прогулянки з друзями на свіжому повітрі!
Коментарі
Дописати коментар