10 порад
батькам підлітків
1.
У
підлітковому віці діти починають оцінювати життя своїх батьків. Підлітки,
особливо дівчатка, обговорюють поведінку, вчинки, зовнішній вигляд мам і тат,
вчителів, знайомих. І постійно порівнюють. У якийсь момент результат цього
зіставлення позначиться на ваших стосунках із сином або дочкою. Він може бути
для вас як приємним, так і неприємним.
2. Головне у
ваших взаєминах з дитиною - взаєморозуміння. Щоб його встановити, ви повинні
проявляти ініціативу і не таїти образ. Якщо ви не можете, або не вважаєте за
потрібне виконати бажання сина або дочки, потрібно пояснити - чому. І взагалі,
більше розмовляйте зі своїми дітьми, розповідайте про свою роботу, обговорюйте
з ними їхні справи, особистісні або навчальні, знайте їх інтереси і турботи,
друзів і вчителів. Діти повинні відчувати, що ви їх любите, що в будь-якій
ситуації вони можуть розраховувати на вашу пораду та допомогу і не боятися
глузування або зневаги.
Підтримуйте впевненість дітей у собі, у своїх
силах, у тому, що навіть при певних недоліках (які є в кожного) у них є свої
незаперечні достоїнства. У виховному процесі неприпустима конфронтація,
боротьба вихователя з вихованцем, протиставлення сил і позицій. Тільки
співпраця, терпіння і зацікавлення вихователя у долі вихованця дають позитивні
результати.
3.
Ви хочете,
щоб ваша дитина була здоровою? Тоді навчиться самі і навчіть її основам знань
про свій організм, про способи збереження і зміцнення здоров'я. Головне -
навчити організм справлятися з навантаженнями, насамперед фізичними, тому, що
вони тренують не тільки м'язи, але і всі життєво важливі системи. І абсолютно
необхідно, щоб дитина розуміла: щастя без здоров'я не буває.
5. Скільки
часу в тиждень ви проводите зі своїми дітьми? За даними соціологічних
опитувань, більшість дорослих в середньому присвячують дітям не більше 1,5
години в тиждень! І як сюди втиснути розмови по душам, походи в театр і на
природу, читання книг та інші спільні справи? Звичайно, це не вина, а біда
більшості батьків, які змушені проводити на роботі весь день, щоб наповнити
бюджет сім'ї. Але діти не повинні бути надані самі собі. Добре, якщо є бабусі і
дідусі, здатні взяти на себе частину проблем виховання. А якщо їх немає?
Обов'язково подумайте, чим буде займатися ваша дитина в години, вільні від
навчання і приготування уроків. Спортивні секції (не забудьте самі
поспілкуватися з тренером) не просто займуть час, а допоможуть зміцнити
здоров'я і розвинуть рухові навички та вміння. У будинку дитячої творчості
можна навчитися шити, будувати літаки, писати вірші. Нехай у дитини буде
свобода вибору заняття, але він повинен твердо знати: часу на неробство і
нудьгу у нього немає.
6. Бережіть
здоров'я дитини і своє, навчитеся разом з ним займатися спортом, виїжджати на
відпочинок, ходити в походи.
7. Бажання
дорослих уникнути розмов з дітьми на деякі теми привчає їх до думки, що ці теми
заборонені. Перекручена інформація викликає у дітей необґрунтовану тривогу. І в
той же час не треба давати дітям ту інформацію, про яку вони не питають, з якою
поки не можуть справитися емоційно, яку не готові осмислити. Кращий варіант -
дати прості і прямі відповіді на запитання дітей. Так що і самим батькам треба
всебічно розвиватися - не тільки в області своєї спеціальності, але і в області
політики, мистецтва, загальної культури, щоб бути для дітей прикладом
моральності, носієм людських достоїнств і цінностей.
Ніколи не брешіть дитині, навіть якщо це продиктовано
кращими переконаннями і турботою про його спокій і благополуччя. Діти якимсь
невідомим чином відчувають брехню в будь-якій формі. А тому, хто обдурив
раз-другий, довіри чекати вже не доводиться.
9. Якщо ви
вже встигли наробити помилок у вихованні, вам буде важче, ніж на початку шляху.
Але якщо в своєму вихованці ви бачите хоча б крапельку хорошого і будете потім
спиратися на це в процесі виховання, то отримаєте ключ до його душі і досягнете
гарних результатів.
10. Якщо ви
зрозуміли, що були не праві, нехтували думкою сина або доньки в якихось
важливих для них питаннях, не бійтеся зізнатися в цьому спочатку собі, а потім
і дитині. І постарайтеся не повторювати цієї помилки знову. Довіру втратити
легко, а відновити її довго і важко.
Коментарі
Дописати коментар