Законодавче забезпечення прав дітей на інформацію та безпечний інформаційний простір

1.        Загальнадекларація прав людини 1948 р.

2.        Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. 

3.        Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р. 

4.        Конвенція про права дитини 1989 р.

5.        Конвенція про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 р. (ETS №. 185).

6.        Додатковий протокол до Конвенції прокіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського таксенофобного характеру, вчинених через комп’ютерні системи від 28 січня 2003 р.(ETS No. 189).

7.       ДоповідьКомітету з прав дитини «Digital media and children’s rights» («Цифрові медіа іправа дітей»),

8.        Рекомендація Комітету Міністрів РадиЄвропи CM/Rec(2014)6 від 16 квітня 2014 р. «Guide to human rights for Internetusers» («Керівництво з прав людини для інтернеткористувачів»),

9.        Стратегія Ради Європи з прав дитини на період 2016-2021 років (Council of Europe Strategy for the Rights of the Child).

10.     Рекомендації Ради Європи щодо ролі і відповідальності інтернет-ресурсів 2018 р.

11.     Закон України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІИ.

12.     Закон України «Про освіту» 2017 р.

13.     Закон України «Про основні засадизабезпечення кібербезпеки» 2017 р.

14.     Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня1992 р. № 2657-XII.


Коментарі