У процесі
навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із
яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги
педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу.
Одним із цих етапів є перехід
учнів початкової школи у середню. П’ятий клас – кінець дитинства, період, що
безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо
ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та
інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для
виховних впливів.
Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи.
Адаптація - процес пристосування
до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що
є показником життєвої компетентності індивіда.
У 5-му класі діти переходять до
нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки
проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них
з’являються нові однокласники.
Більшість дітей переживає цю
подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони
подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».
Саме педагоги, батьки, фахівці психологічної служби мають
допомогти дітям.
Наприкінці початкової школи у дітей
повинні бути сформовані такі центральні вікові новоутворення, як довільність,
рефлексія, внутрішній план дій, розвиток пізнавального ставлення до дійсності.
Разом з тим
передумовою успішної адаптації є не тільки процеси пристосування, а й
досягнення, спрямовані на те, щоб ефективно функціонувати на певному етапі,
розвиток здатності до подальшого конструктивного психологічного, соціального і
особистісного розвитку.
Тобто у психологічному статусі випускника початкової школи
мають бути
закладені основні риси статусу п'ятикласника, такі
новоутворення, як:
- довільність, усвідомленість та інтелектуалізація всіх
психічних процесів, їх внутрішнє опосередкування;
- почуття дорослості;
- рефлексія;
- розвиток самосвідомості (Я-концепції, самооцінки),
орієнтація на однолітків.
Таким чином, під готовністю
переходу від початкової до середньої школи розуміють сформованість основних
компонентів навчальної діяльності, успішне засвоєння програмного матеріалу,
сформованість новоутворень молодшого шкільного віку, наявність особистісних
утворень молодшого підлітка у дитини-четвертокласника, якісно новий тип
взаємовідносин з дорослими та однолітками.
Процес проходження адаптації має
кілька етапів. Психологічні та психофізіологічні дослідження свідчать, що на
початку навчання у 5 класі всі системи організму школяра можуть бурхливо
реагувати у відповідь на комплекс нових впливів і змінених умов, у цей час
можливе загострення хронічних соматичних хвороб, прояви функціональних
відхилень.
Часто відзначають зростання
тривожності, емоційної нестійкості, невпевненості
у собі, поведінкові розлади – дратівливість, агресивність, надмірна розкутість, неорганізованість, «протестна»
поведінка. На наступних етапах адаптаційного процесу, як правило, наступає
спочатку нестійке, а потім відносно стійке пристосування до нових умов і вимог,
пошук і визначення найоптимальніших варіантів реагування на навантаження,
зменшення напруги всіх систем.
Ознаками успішної адаптації можливо вважати:
- задоволеність дитини процесом навчання;
- легкість і успішність засвоєння програмного матеріалу;
- достатня самостійність дитини при виконанні навчальних
завдань, звернення за допомогою до дорослого лише після спроб виконати завдання
самостійно;
- задоволеність дитини міжособистісними відносинами з
дорослими і однокласниками.
Отже, успішність переходу від
молодшої до середньої освітньої ланки забезпечується врахуванням наступності та
спадкоємності між ними, цілеспрямованим формуванням у дітей психологічних
механізмів, що дозволять адекватно прийняти нову ситуацію діяльності та
спілкування. Це сприятиме підвищенню загального потенціалу психічного розвитку
дитини, її повноцінному особистісному становленню, забезпечить подальшу
успішність навчання і життєдіяльності загалом.
Навчальні проблеми
п’ятикласників:
1. Слабка навчальна підготовка у початкових класах.
2. Несформованість вміння аналізувати та синтезувати
(нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі
увага та пам’ять.
3. Нерозвинута воля – небажання, «неможливість», за словами
учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не мета, тому
що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї
діяльності.
Наслідки:
У адаптаційний період діти можуть стати
більш тривожними, боязкими або, навпаки, «розв'язаними», надмірно гучними,
метушливими.
Відбувається зниження працездатності, діти
можуть стати забудькуватими, неорганізованими, іноді порушується сон, апетит.
Ознаки успішної адаптації:
Ø задоволеність дитини процесом навчання;
Ø дитина легко справляється з програмою;
Ø ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних
завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати
завдання самому;
Ø задоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками
і вчителем.
Ознаки дезадаптації:
Ø змучений, стомлений зовнішній вигляд дитини.
Ø небажання дитину ділитися своїми враженнями про проведений
день.
Ø прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити
увагу на інші теми.
Ø небажання виконувати домашні завдання.
Ø негативні характеристики на адресу школи, вчителів,
однокласників.
Ø скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою.
Ø неспокійний сон.
Ø труднощі ранкового пробудження, млявість.
Ø постійні скарги на погане самопочуття.
Підтримувати можна за допомогою:
·
окремих слів (гарно, чудово);
·
висловлювань («Я пишаюся тобою», «Спасибі», «Все
йде добре» і т.д.);
·
дотиків (доторкнутися до руки, обійняти його і
т.д.);
·
спільних дій (сидіти, стояти поруч і т.д.);
·
вираз обличчя (посмішка, кивок, сміх).
ПАМЯТКИ,
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ
Шкільне життя п'ятикласників
ускладнюється часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів.
Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:
- уповільнюється темп діяльності
учнів, тоді як виконання певних видів робіт потребує більше часу;
- зміст навчальних предметів
основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає
сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У
п'ятикласників же воно тільки формується; вони звикли працювати з одиничними
поняттями та термінами;
- високі вимоги до самостійності та
відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть
становити загрозу для емоційного благополуччя дитини.
Дорослі очікують від підлітків
здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності
та толерантності. Але у п'ятикласників ці властивості тільки починають
формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання,
створення ситуацій, в яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору. За
цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив механічно методи
навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно
поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності.
Методичні поради для вчителів основної школи
1. Знайомитися з програмою та
методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї.
2. Зберігати й розвивати традиції,
які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.
3. До початку роботи з дітьми
ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у
процесі роботи.
4. Забезпечити єдність вимог до
учнів.
5. Забезпечити поступовий перехід
на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми
роботи, нові вимоги до дітей тощо.
6. Розвивати в учнів уміння й
навички самостійної роботи.
7. Продовжувати розвиток творчого
мислення учнів.
8. Забезпечити поступальний
рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування
вікових та індивідуальних особливостей школярів.
9. Виявляти й розвивати
індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити
профорієнтаційну роботу.
10. Забезпечити міжпредметні
зв’язки.
11. Постійно підтримувати зв’язки з
колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.
12. Підтримувати зв’язки з
учителями початкових класів.
13. Протягом першого місяця
навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити
оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року
будувати на повторенні.
14. Дозувати навчальне навантаження
та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.
15. Поглиблювати свої знання з
проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.
ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-го КЛАСУ
- Працюйте над формуванням
колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
- Спрямовуйте свої зусилля на
формування позитивного ставлення кожного учня до себе, своїх можливостей
засвоєння норм взаємин із однокласниками і педагогами.
- Розвивайте почуття колективізму
через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні,
максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
- Пріоритет віддавайте
індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
- Уникайте «гострих» кутів,
проявляйте стриманість, терплячість.
- Пам'ятайте: діти потребують
ласки, ніжності, співучасті, турботи.
- Вчасно й мудро підтримуйте дитячу
активність.
- Співпрацюйте з шкільним
психологом з метою вирішення питань формування класного колективу та виявлення
особливостей психічного стану школярів.
- Застосовуйте різні види, форми та
стратегії для залучення до співпраці батьків: анкетування, індивідуальні
консультації, відкриті уроки, тематичні лекторії, родинний клуб та інше.
Обговорюйте взаємні очікування для вироблення однакових поглядів на процес
розвитку, виховання та навчання учнів.
- Не забувайте: формування
класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно
готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте
батьків і вчителів-предметників до життя класу.
ПОРАДИ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ
5-го класу щодо успішної адаптації учнів:
· проявляти доброзичливе ставлення,
підтримку;
· реалізовувати демократичний стиль
керівництва;
· не висувати на початку року
великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями
середньої школи;
· намагатись, щоб заняття викликали
в учня позитивні переживання, позитивне емоційне ставлення до навчального
предмету;
· орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних
критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і
знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;
· допомогти учням із низьким
соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в
класі:
· проводити відповідні класні
години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних
форм роботи;
· залучати до позакласної роботи,
групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;
· на позакласних заходах давати
можливість проявити себе з кращої сторони;
· звертати увагу однокласників на
успіхи цих дітей у тому, що в них виходить.
Вчителям-предметникам
- Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.
- Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
- Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.
- Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
- Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
- Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.
- Забезпечуйте систематичне повторення.
- Уникайте перевантаження дітей.
- Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах
Коментарі
Дописати коментар