Що таке насильство ?
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня
включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти
насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем
подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі
людьми та захисту прав жінок.
Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його. Саме тому щорічно, починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства».
Головними документами правового регулювання прав
дітей, сімейних відносин та питання насильства над дітьми є Конституція
України, Сімейний кодекс України та Кримінальний кодекс України,
норми яких визначають та гарантують охорону і захист прав дітей у нашій
державі.
У статті 52 Конституції вказано, що діти
рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони
у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація
переслідуються за законом.
Сімейний кодекс України визначає основні
засади шлюбу, права та обов’язки батьків, дітей та інших членів сім’ї, а також
окреслює правові наслідки щодо невиконання ними цих обов’язків та порушення
прав.
ПОНЯТТЯ
Жорстоке поводження з дитиною – будь-які форми
фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над
дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди
стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або
одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу
чи уразливого стану дитини;
Жорстоким поводженням з дитиною є:
• будь-яка
форма рабства або практика, подібна до рабства, зокрема продаж дітей та
торгівля ними, боргова залежність, примусова чи обов’язкова праця, включаючи
примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних
конфліктах;
• використання,
вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва
творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших
предметів порнографічного характеру;
• робота, яка за характером чи умовами виконання
може
завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю
дитини;
• використання дитини в жебрацтві, втягнення її в
жебрацтво (систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб);
• втягнення у злочинну діяльність, залучення до
вживання алкоголю, наркотичних
засобів, психотропних речовин;
• дії, що призвели до виникнення обставин, за яких
дитина стала очевидцем злочину проти життя, здоров’я, волі,
честі, гідності, статевої свободи, статевої
недоторканності особи;
• статеві зносини та розпусні дії стосовно дитини
з використанням примусу, погрози, сили, довіри, авторитету,
впливу на дитину, особливо вразливої для дитини
ситуації, зокрема її розумової чи фізичної неспроможності, пов’язаних з віком, фізичних, психічних,
інтелектуальних чи сенсорних порушень або залежного середовища, у тому числі в сім’ї.
(Постанова КМУ від 3 жовтня 2018 року №
800
«Деякі питання соціального захисту дітей,
які перебувають у складних життєвих
обставинах,
у тому числі таких, що можуть загрожувати
їх життю та здоров’ю»)
Домашнє насильство – діяння (дії або
бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного
насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами,
або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно
проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у
родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає
(проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й
постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Дитина, яка
постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала дитина), – особа, яка
не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або
стала свідком (очевидцем) такого насильства.
(Закон України «Про запобігання
та протидію домашньому насильству»)
НАСИЛЬСТВО ЩОДО ДИТИНИ МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ:
|
У РОДИНІ |
ПОЗА РОДИНОЮ |
|
у такому випадку таке насильство кваліфікується як домашнє насильство (що так само охоплюється поняттям «жорстоке поводження з дитиною») |
у такому випадку таке насильство кваліфікується як жорстоке поводження з дитиною |
Будь-який вид насильства призводить до різного роду наслідків, але поєднує їх одне – шкода здоров'ю дитини чи створення небезпеки для її розвитку та життя. Розрізняють наближені, або гострі (відчутні відразу після факту насильства, розвиваються у короткий проміжок часу), і віддалені наслідки жорстокого поводження з дитиною (можуть розвиватися та мати вплив протягом життя). Найнегативнішим наслідком насильства у сім’ї для суспільства в цілому є реплікація насильницької поведінки з покоління у покоління, адже пережите у дитинстві насильство в сім’ї дитина засвоює як норму, яку вона наслідує у своїй власній родині, у вихованні своїх дітей.
ІНДИКАТОРИ (ОЗНАКИ) НАСИЛЬСТВА: Ознаки та докази
насильства щодо дитини можуть проявлятися не відразу і стають очевидними лише
через деякий час (віддалені наслідки). Окрім того, ті, хто вчиняють жорстоке
поводження з дитиною, можуть тривалий час приховувати такі факти та залякувати
дитину, примушуючи мовчати або спростовувати будь-які підозри інших щодо цього.
Індикатори насильства – це фізичний, психо-емоційний та поведінковий прояв тих
наслідків, що настали для дитини у результаті вчиненого щодо неї фізичного,
психологічного, сексуального або економічного насильства.
Коментарі
Дописати коментар