Любі мої! Дорогі діти! Шановні батьки! Життя - чудова річ, і кожна його мить прекрасна. Але інколи ми потрапляємо у суцільну темряву, з якої вибратися вкрай важко самому. Суїцид...
Приведу цікаву публікацію, яка, сподіваюсь, торкнеться ваших сердець.
Сайт за посиланням https://www.bbc.com/ukrainian/features-59779596 .
Дуже прошу: НЕ ІГНОРУЙТЕ! БУДЬТЕ УВАЖНИМИ ДО СВОЇХ БЛИЗЬКИХ!
Сашко потрапив у "групу
смерті" випадково, але у відповідний момент. Булінг у школі, відсутність
друзів, погані стосунки з батьками у реальному житті та підтримка і розуміння у
віртуальному світі.
Головний герой нашої історії каже,
що з десятка його знайомих з групи живими залишилося лише двоє.
Перевірити цю інформацію зараз неможливо. Але статистика підліткових самогубств є невтішною - лише за перших пів року 2021-го їхня кількість сягнула 150, що на кілька десятків більше, аніж за увесь попередній рік.
Загострив проблему і карантин, і необмежений доступ до
інтернету, кажуть фахівці. Але проблема залишається на поверхні - брак живого спілкування і відсутність знань про поведінку в мережі.
Хоча експерти одностайні - причини більшості дитячих самогубств зовсім не у групах смерті, а в проблемах у школі та родині.
"Був такий момент в житті,
коли у мене були дуже погані стосунки з батьками та булінг у школі. У групі я
шукав підтримку, шукав людей, які мене зрозуміють. І я отримував там усе, що
мені було треба", - розповідає Сашко про свій досвід перебування у так
званій "групі смерті".
Ці спільноти звинувачують у низці
смертей українських підлітків.
Впродовж 44 днів учасники отримували завдання, останнє з яких
мало стати для них фатальним. Сашко дійшов майже до останнього, але зупинився.
Каже, що усі ці дні в
групі смерті його тримала підтримка. Впродовж нашої розмови він промовив це слово 15 разів.
"Підтримка для мене - це, коли хтось думає, чи я живий. Чи зі мною все добре, як пройшов
мій день. Більшість вважає, що це дрібниці, але насправді це дуже багато значить…
Я постійно зідзвонювався зі своєю кураторкою. Вона заспокоювала, жаліла і
давала поради. Вона була хорошим другом через інтернет", - розповідає
хлопець.
Водночас знайти такого друга в реальному житті серед однолітків
Сашко не міг. Тут він стикався з булінгом, нерозумінням вчителів.
"Ти приходиш додому, розказуєш про це батькам, а тобі кажуть: ну і що я можу зробити?" - згадує підліток.
Чому підлітки думають про суїцид?
Булінг є однією з причин, чому діти
думають про суїцид.
Чомусь дорослим заведено вважати, що всі ми проходили
через булінг і ніхто від цього не вмирав. Але для дитини це дуже травматична
ситуація. І якщо батьки її знецінюють, то це вбиває в дитині маленьку надію, що
її захистять і допоможуть.
За словами київського психолога Альона Кривуляк, на гарячу лінію найчастіше
телефонують підлітки 13-16 років. Кожне четверте звернення - стосується підліткових суїцидів.
Невтішна
статистика
За даними єдиного державного
реєстру досудових розслідувань, за перше півріччя 2021-го в Україні зафіксували
близько 150 дитячих суїцидів.
Для порівняння - за увесь 2020 рік ця цифра сягала 123 людей, а
у 2019 - 111. Таку статистику озвучили в офісі уповноваженого президента
України з прав дитини (2014 - 2021) Миколи Кулеби.
Суїциди і
соцмережі. Як вони пов'язані?
Довести, що соціальна мережа стала
причиною суїциду, дуже важко. Адже існує багато інших викликів - конфлікти з
ровесниками, булінг, сімейні проблеми.
Цю тезу підтверджує і національна поліція.
Водночас правоохоронці зауважують, що найчастішими мотивами самогубств серед
підлітків є нещасливе кохання, образи оточення, сімейні конфлікти, страх перед
кримінальною відповідальністю, покаранням чи ганьбою, іноді - труднощі у навчанні.
Психолог Альона Кривуляк наголошує, що "групи смерті"
не є новим явищем. Вони постійно існують в інтернеті, просто кочують з однієї
соцмережі в іншу. Діти, які звертаються за допомогою "гарячу лінію",
скидають посилання на ці групи та скріншоти з переписок.
Водночас за словами психолога, не варто привертати до них
надмірну увагу, зокрема і ЗМІ. Адже дітям завжди цікаво те, що заборонено.
Що
штовхає підлітків на самогубство?
Одна з причин, чому підлітки
зважуються на суїцид, є постійне
знецінення дорослими їхніх переживань. "Мовляв, які там у тебе можуть
бути проблеми або нічого страшного, ти все це переростеш", - розповідає
Альона Кривуляк.
Коли у дитини з'являється думка
вчинити суїцид - це від відчуття безвиході. Коли я намагаюся розрулити свої
проблеми, але в мене не виходить. Мені треба зробити хоча б щось, щоби стало
легше. І, на жаль, оце "хоча б щось" - це і є думка про те, що, якщо
не буде мене, не буде і проблеми".
Іноді, щоб пережити душевний біль,
дитина починає собі шкодити і завдавати фізичного болю. Зокрема такі випадки
селф-харму були завданнями у небезпечних групах в інтернеті.
Ще одна причина суїцидів - депресія.
Тоді дитина не завжди може контролювати свої дії. А в часи пандемії кількість
підлітків із депресією зростає. Депресія є хворобою, а отже потребує звернення до фахівця і
лікування.
Жоден
підліток насправді не хоче помирати. Він хоче, щоби вирішилася проблема, яка до
цього призвела.
Що робить
школа?
Системна робота щодо безпеки дітей в інтернеті ведеться і
в школі.
Ми розуміємо,
що дитина залишається сам на сам з інтернетом і може потрапити в неабияку
ситуацію. Тому проводиться робота на самоубезпечення дітей: працює група
психолого-педагогічного супроводу, у класах є пам'ятки для учнів, як захистити себе в цифровому
просторі,
Якщо ми спробуємо щось заборонити, то це лише дасть поштовх для
того, щоби це пошукати. Тому треба навчити, як з цим жити. Але навчання має
бути не лише в школі чи лише в сім'ї. Навчання має бути всебічним.
Як
зрозуміти, що дитина думає про суїцид?
Саме батьки можуть зробити усе для
того, щоби їхня дитина не скоїла цього страшного вчинку.
Варто занепокоїтися, якщо
змінюється емоційний стан дитини: була дуже жвавою і раптом замкнулася в
собі або, навпаки, була спокійною і раптом вир емоцій.
Навіть якщо дитина від вас замикається, просто кажіть: "Я з
тобою. Мені дуже
важливо все, що відбувається з тобою. І, якщо ти захочеш поговорити, навіть о 4
ранку, ти знаєш, де моя кімната.
Це дасть дитині впевненість у тому,
що, якщо якусь проблему вона не зможе вирішити сама, то у неї є мама й тато,
яким можна розповісти про це і вони допоможуть.
Наш герой Сашко залишив "групу смерті" з допомогою
психотерапії. Вона допомогла йому краще зрозуміти, що таке смерть.
Через 1,5 року після цього він
розповів про свою участь в "групі смерті" батькам. І зіткнувся з
цілковитим неприйняттям з їхнього боку.
На думку Сашка, проблема
підліткових суїцидів не в інтернеті і не в "групах смерті", а в увазі
батьків до своїх дітей.
Коли підлітків, які телефонують на гарячу лінію запитують, щоб ти хотів почути
від мами чи тата? І у відповідь чуємо не про гаджети чи брендові речі. Це
абсолютно банальні слова: "Я тебе люблю", "Давай проведемо разом
час", "Ти мені потрібен".
Коментарі
Дописати коментар