Звіт за результатами дослідження з професійної орієнтації
учнів випускних 9-х та 11-х класів у 2024-2025 н.р.
Профорієнтаційне дослідження проведено практичним психологом у період з грудня 2024р. по січень 2025р. У дослідженні прийняли участь 60 учнів 9-х класників та 34 учня 11-х класів.
Профорієнтація реалізується в ході навчально-виховного процесу, позаурочної та позашкільної роботи з учнями і являє собою науково обґрунтовану систему соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних і виробничо-технічних заходів направлених на:
· допомогу у виявленні й розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії;
· формування потреби у праці;
· готовності працювати в умовах ринку праці.
Вдалий вибір професії - це запорука впевненості, одна з головних складових і умов людського щастя, усвідомлення цінності в соціумі.
Цілі профорієнтації:
· надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;
· вироблення в школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.
Дослідження профорієнтаційного спрямування учнів
9 -х класів
У дослідженні учнів використовувались методики:
· Диференційно-діагностичний опитувальник Є.А. Климова
· Анкетування “Тип мислення” (Резапкіна Г.В.)
1. Диференційно-діагностичний опитувальник Є.А. Климова допомагає визначити свої схильності до різного роду професій, методом обчислення особистісного психотипу. Кожна людина певною мірою схиляється до певного виду діяльності, це пов’язано зі способом життя, мисленням, навичками і підсвідомими прагненнями. Для однієї людини важливо реалізувати свій творчий потенціал, для іншої – принести користь громадськості, а третій воліє роботу, націлену на економічний результат. Покладаючись на дану методику, учні можуть дізнатися свій особистісний тип і глибше зрозуміти свої схильності до роду діяльності.
Е. А. Клімов виділяє 5 психотипів особистості:
1. Людина – природа – такий тип, характерний людям, що прагнуть поліпшити стан навколишнього середовища, тим, хто легко йде на контакт з природою і тваринами. Це садівники, ландшафтні дизайнери, працівники лісової і садової промисловості, ветеринари і екологи, дослідники флори і фауни, зоологи, ботаніки, а також геологи, картографи та метрологи.
2. Людина – людина – цей тип, як соціальний, схильний до спілкування, допомоги іншим, взаєморозуміння з аудиторією. Таким людям підходить робота, пов’язана з освітою, вихованням, соціальна діяльність, медицина, правова допомога, журналістика, а також адміністративна робота.
3. Людина – художній образ – називає таких людей творчими, схильними до художньої, письменницької, музичної та архітектурної діяльності, і т. п. Така особистість може займатися твором чого-небудь або чинити твори мистецтва (дизайнер, художник, композитор, письменник і режисер). А так само виконувати і виготовляти (оформлювач, музикант, ювелір, актор і так далі) або ж працювати з творами творчості (реставратор, маляр, шліфувальник, майстер розпису).
4. Людина – знакова система – цей тип людей математичного складу розуму. Їм підійдуть такі професії, як програміст, бухгалтер, бібліотекар, економіст, нотаріус, редактор, організатор діловодства, інспектор, історик, математик і тому подібне.
5. Людина – техніка – визначає цей тип, як людей схильних до технічних видів професій, позначає здатність до виготовлення деталей, техніки, механізмів, відновлення і ремонт, винаходи і нововведення, випробувальні та перевірочні роботи.
Опитувальник ДДО дає можливість учням випускних класів розпізнати свої професійні схильності і підсвідомі задатки до певного виду діяльності.
У опитуванні приймали участь учні 9-х класів у кількості 60 чол.
Результати профорієнтаційного тестування за методою Клімова
учнів 9-х класів
За результатами дослідження слідує, що дев'ятикласники віддають перевагу типам професій: «людина-художній образ» - 43,3%; “людина-техніка” - 26,7%; “людина-людина” - 13,3%; “людина-природа” та “людина-знакова система” -по 8,3% виборів.
Учні 11-х класів не опитувались по даній методі, але якщо перевести їх вподобання на типи професій за ДДО Клімовим, то маємо наступне:
Спільні професійні домагання учнів 9-х,11-х класів за типом професій виглядають так:
Сучасна молодь є творчими особами, про це свідчать дані графіка - 30 учнів належать до типу “людина-художній образ”. На другій позиції тип “людина-людина” - 19 виборів; тип професії “людина - техніка” має 17 прихильників; робота з кодуванням, формулами та символами - це про “знакову систему” - 11 учнів”. Нажаль, тільки 5 учнів можуть обрати природничу галузь для своєї професійної діяльності. Та 12 учнів (11 клас) не визначились із вибором.
Наші учні прагнуть до творчих та технічних професій, а от спілкування та безпосередня робота з людьми цікавить меншу частку - що викликає занепокоєння, бо у наш час потреба у спеціалістах цього типу є досить великою. Країна потребує кваліфікованих лікарів, педагогів, психотерапевтів, інженерів та архітекторів, будівельників, а ще тих, хто відновить екологічне середовище, буде вирощувати різні культури та займатися тваринництвом. Саме цьому поколінню доведеться відновлювати та дбати про найдорожче - людей та ресурси нашої країни.
2. Анкетування “Тип мислення” (Резапкіна Г.В.)
Тип мислення – індивідуальний спосіб перетворення інформації. Знаючи свій тип мислення, можна прогнозувати успішність в конкретних видах професійної діяльності. Учні мали змогу оцінити рівень своїх вимог, співставити його зі своїми можливостями та професійними сподіваннями.
Виокремлюють 4 базових типи мислення, кожний з яких володіє специфічними характеристиками: предметне, образне, знакове та символічне мислення. У даній версії опитувальника типи мислення уточнені у співвідношенні з наявними у вітчизняній психології класифікаціями (предметно-дійове, абстрактно-символічне, словесно-логічне, наочно-образне).
Незалежно від типу мислення людина може характеризуватися певним рівнем креативності (творчих здібностей). Профіль мислення, який відображає домінуючі способи переробки інформації та рівень креативності, є найважливішою індивідуальною характеристикою людини, визначаючи її стиль діяльності, схильності, інтереси та професійну спрямованість.
94 учня 9-х та 11-х класів прийняли участь у даному опитуванні.
Предметно-дійове мислення (26,7%) притаманне людям справи. Вони засвоюють інформацію через рухи. Зазвичай вони володіють хорошою координацією дій. Їх руками створений весь оточуючий нас предметний світ. Вони керують машинами, стоять біля станків, збирають комп’ютери. Без них неможливо реалізувати найблискавичнішу ідею. Цей тип мислення важливий для спортсменів, танцюристів, артистів. Учні обох паралелей мають майже однакові показники за типом “предметно-дійове мислення” (9кл.- 26,8%; 11кл.-26,5%).
Абстрактно-символічним (4%) мисленням володіють багато вчених – фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Вони можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул та операцій, до яких не можна ні доторкнутися, ні уявити. Завдяки особливостям такого мислення, на основі гіпотези, зроблені численні відкриття у всіх областях науки. Цим типом мислення володіє невелика кількість учнів обох класів (9 кл. - 3,7%; 11кл. - 4,4%).
Словесно-логічне мислення (9,3%) виокремлює людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом. Завдяки розвиненому словесно-логічному мисленню вчений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки та донести їх до людей. Це вміння необхідне керівникам, політикам та суспільним діячам. 9 класи - 7,3%, 11 класи - 11,8%. Чим доросліше стає людина - тим логічніше вона мислить, керуючись певним досвідом, а також має суттєвий словниковий запас та вміння грамотно формувати, обґрунтовувати та висловлювати свої думки.
Наочно-образним мисленням (36,7%) володіють люди з художнім складом розуму, які можуть уявити і те, що було, і те, чого ніколи не було і не буде – художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, режисер мають володіти розвинутим наочно-образним мисленням. Тип характеризується тим, що змістом розумового завдання є образний матеріал, маніпулюючи яким людина аналізує, порівнює чи узагальнює істотні аспекти у предметах та явищах; розвивається в діяльності, характер якої потребує оперування образами різного ступеня узагальненості, схематичного зображення предметів та їх символічного позначення. Якщо розглядати результати за віковими групами, то бачимо, що провідним типом мислення учнів є наочно-образне (42,7%- 9-ті класи та 29,4% учні 11-х класів). Якщо припустити, що це учні 9-х класів з “вільною”, по-юнацьки - зухвалою уявою, творчим мисленням, то можна зрозуміти, чому саме цей тип переважає. На відміну від старших учнів, які у основному, націлені на вступ до ВУЗів та віддають перевагу розумовим, креативним професіям, які потребують певних інтелектуальних здібностей.
Креативність (22,7%) – це здатність міркувати творчо, знаходити нестандартні рішення задач. Це рідка та нічим не замінна якість, яка виокремлює людей талановитих у будь-якій сфері діяльності. 18,3% учнів 9-х класів і 27,9% 11-ти класників мають креативне мислення. А це говорить про оригінальний тип мислення, здатний привести до несподіваних рішень чи нових відкриттів; вміння помічати незвичне у звичних речах, шукати нові рішення та з'єднувати, на перший погляд, абсолютно непоєднувані речі. Тому, на мою думку, з кожним роком навчання, учень набуває життєвого, учбового та творчого досвіду, який може використати у професійному спрямуванні.
Слабко виражений тип (0,7% учнів 9х класів) - показники нижче середніх, тому можуть вважатися невираженими.
У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. Для багатьох професій необхідно поєднання різних типів мислення, наприклад, для психолога. Таке мислення називають синтетичним.
Визначений провідний тип мислення варто співвіднести з обраним видом діяльності чи профілем навчання. Яскраво виражений тип мислення надає деякі переваги у засвоєнні відповідних видів діяльності. Але найважливішими є здібності та інтерес до майбутньої професії.
Власний вибір
Учні мали змогу поділитися своїми домаганнями та інтересами у професійній сфері, відповівши на питання «твій власний вибір». Ми отримали такі цікаві відповіді:
9 класи
10 бажаючих опанувати професію програміста або ІТ-шника, 6 майбутніх дизайнерів, по 2 вибори повар-кондитер та психолог (психолог-криміналіст), логіст, менеджер по туризму, поет, стоматолог, хореограф, слідчий, ветеринар, автомеханік, юрист.
28 учнів 9-х класів (47%) хоча і мають певні професійні уподобання, але ще не визначились зі своїм фахом.
11 класи
Економічна галузь (фінанси,менеджери, економісти, маркетологи) - 5уч.
Логістика - 4уч.
Мистецька галузь (дизайнери, художники, архітектори) - 4уч.
А також: філолог, прокурор, програміст, юрист, психолог, військовий, кореспондент, авіа-інженер, спеціаліст у готельно-ресторанній справі.
12 учнів 11-х класів зазначили, що не визначилися зі своїм вибором. У приватних бесідах учні висловлювали побоювання, що невпевнені у майбутніх результатах ДПА, а відповідно, чи будуть претендувати на дану спеціальність, або оберуть іншу.
У анкеті одинадцятикласники мали можливість зазначити “запасний варіант”, тобто іншу професію, на випадок “як що я не отримаю бажану, то оберу цю”. Цікавим є факт, що перший бажаний вибір, у багатьох випадках, значно відрізнявся по типу та спрямуванню. Ось де-які приклади: логіст - воєнний; філолог - криміналіст; дизайнер - психолог; програміст - модель; логіст - вчитель укр.мови; юрист - режисер.
Наші діти плекають надію злетіти на крилах своєї мрії, здобути професію, що не тільки забезпечить їхні фінансові потреби, а й дасть реалізуватися в обраній сфері, зайняти своє місце у професійній ланці, бути корисними у своїй країні.
У погоні за престижністю та високою заробітною платою молоді спеціалісти часто розчаровуються у обраній професії, бо «картинка» їхньої мрії значно відрізняється від дійсності. Також важливим чинником є інформованість: яких якостей потребує професія, які умови праці та вимоги до співробітника. Буває, що вибір молоді обумовлений впливом членів родини: батьки, бажаючи своїм дітям добра, приймають рішення за них. Вони готують майбутнього випускника до певної спеціальності, відкидаючи інші варіанти як «несерйозні» чи «безперспективні». Тому зіткнувшись з реаліями молодь почувається некомфортно, постійно росте напруга та незадоволення від професії, людина стресує, а потім – звільнення, безробіття та «пошуки себе» у інших професійних напрямках. Але це займає багато часу. Та щоб його не марнувати краще заздалегідь запобігти невірному вибору та вберігти одне з найдорожчого, що є у людини – час.
Профорієнтаційна робота з учнями – один з головних напрямків виховної роботи, яка спрямована на підготовку учнів до свідомого вибору професії, визначення свого місця у суспільстві.
Завдання профорієнтаційної роботи цілком збігається із завданнями загальноосвітньої школи, визначеними Законом про освіту. Це підготовка учня до обгрунтованого вибору професії, що задовольняє як особисті інтереси, так і суспільні потреби. Особлива увага учнів була звернута на надання професійної інформації: шляхом інформувальних буклетів освітніх закладів; пізнавально-інформувального заняття «Калейдоскоп професій», що дає змогу розширити знання учнів про світ професій та необхідні якості для оволодіння ними.
На шкільному сайті у блозі психолога https://draft.blogger.com/blog/posts/144635270764408827 та на профорієнтаційній сторінці https://draft.blogger.com/blog/posts/7502339778440767413 розміщена інформація для учнів, батьків та класних керівників:
- “Ким бути? Вибір професійного шляху” Поради старшокласникам які стоять на порозі дорослого життя.
- “Профорієнтаційне питання. Допомога старшокласникам у виборі професій”.
У листопаді 2024р. психологом ліцею проведено онлайн опитування серед батьків учнів випускних класів (54 опит.), метою якого став загальний аналіз результатів, що допоможуть дослідити проблему та провести роботу націлену на професійне самовизначення майбутніх випускників. Дані анкетування представлені для ознайомлення на шкільному сайті. https://psychsupport.sh44.org/2024/11/blog-post_27.html
За результатами діагностування проведені заняття:
-ГП “Калейдоскоп професій”;
- ГП “Хочу+можу+треба - формула успішного вибору професії”.
На Годинах психолога значний акцент ставився на питанні «Ринок професій в умовах воєнного часу». Військові дії, протягом трьох років призвели до найвідчутніших негативних наслідків в усіх сферах життєдіяльності людей, зокрема на ринку праці. До учнів була донесена інформація щодо попиту професій на даний час, а також, які професії будуть актуальними в найближчому майбутньому в Україні. Більшість професій потребуватимуть концептуально нових навичок у зв'язку зі зміною пріоритетів у суспільстві в цілому. Але ми віримо, що наші учні мають бажання бути успішними, а тому візьмуть усе необхідне з тих знань, якими діляться наші педагоги.
Коментарі
Дописати коментар